A A A K K K
для людей із порушенням зору
Матусівська громада
Черкаська область, Звенигородський район

ОСВІТА

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

6 років тому сталися найтрагічніші події Революції Гідності. Саме в ці дні в центрі Києва загинула найбільша кількість учасників майже тримісячних протестів- майже 100 осіб. День пам»яті відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». Україна заплатила надто високу ціну за звільнення від диктатури і свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи. «Сьогодні вся Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні - людей, які повстали проти несправедливості на захист ідеалів демократії, громадянських прав і свобод, європейського майбутнього нашої країни. Вони були звичайними людьми - науковцями, програмістами, митцями, студентами, вчителями, підприємцями... І всі вони віддали найдорожче - життя, аби ми могли жити у новій, вільній та демократичній державі»,- зазначив під час історичного уроку  «Хто за свободу вийшов проти смерті,тому немає смерті на землі», проведеній у Станіславчицькому НВК,  учитель історії Бойко В.І. Щемливі вірші, тужливі розповіді, зворушуючи відеокадри… Учасники дійства- учителі, учні, директор сільського будинку культури Бугайчук А.С.  разом декламували слова, які стали своєрідним епіграфом до сьогоднішнього дня :

22:36:01 21.02.2020

Ніхто не забутий, на попіл ніхто не згорів

15 лютого з року в рік схиляються знамена над полеглими в Афганістані. У цей день 31 рік тому, коли останній радянський солдат залишив багатостраждальну афганську землю, закінчилась жорстока десятилітня війна, або, як офіційно її називали, військово-політична спецоперація Радянського Союзу. Це день пам’яті тих бійців, які виконували свій інтернаціональний обов’язок, воювали та загинули на чужині. 15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли закінчився рахунок втратам наших солдатів, військовослужбовців. Важкий сумний підсумок. Багато матерів не дочекалися своїх синів, і не сказали вони «Мамо, я живий…»

22:39:03 18.02.2020

Спільне свято до Дня святого Валентина

14 лютого учні  Матусівського НВК №1 спільно з учнями Матусівського НВК №2 провели спільний захід, присвячений  Дню святого Валентина. Це дуже незвичайне і романтичне свято, отож всі присутні мали чудову нагоду помандрувати країною любові, поблукати її вулицями. Особливо сподобалася учням інтелектуально - розважальна  гра «Хто зверху», яка відбулась між командами хлопців та дівчат. Перемогла команда дівчат, що дуже символічно, адже  в  день всіх закоханих чоловіча частина приділяє жінкам максимум уваги та любові. Цікаві та дотепні завдання зблизили між собою учнів навчальних закладів, навчили володіти мистецтвом спілкування та навичкам взаємодопомоги.

19:02:59 17.02.2020

ЦІНА ЧУЖОЇ ВІЙНИ

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Це день пам»яті про сумнозвісні події війни в Афганістані та інших країнах, вшанування усіх воїнів- інтернаціоналістів. Напередодні цієї дати  учні Станіславчицького НВК зібралися на годину пам»яті, щоб згадати часи, коли молоді люди тодішнього Радянського Союзу і України в тому числі йшли воювати на смерть… Та віддавали свої життя вони зовсім не за рідну землю. Молоді українці тоді не відали, що багато з них ніколи не повернеться додому, поклавши голови на чужині. В цей день присутні  віддали  шану мужності та героїзму воїнів-афганців і їхніх побратимів, які виконували свою непросту місію в більш як двадцяти країнах світу, усім, хто брав участь у локальних війнах та у врегулюванні воєнних конфліктів за межами нашої держави. З кожним роком все далі історія відділяє нас від вогняних часів афганської війни. Але час непідвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі. Година  пам»яті  «Ціна чужої війни» була присвячена тим, хто пройшов Корею, В»єтнам, африканські країни, Сирію, Єгипет, країни Латинської Америки , Афганістан, Югославію, Кавказ. Чи бувають у війнах переможці? Навряд, бо  війна – це смерть, яка забирає в людини найдорожче  – її життя; бо війна – це каліцтво, як духовне, так і фізичне; бо війна – справжнє пекло. Можна відбудувати дороги, звести нові міста, зорати поле  і посіяти зерно, відродити економіку. Але примусити битися серце в тих, хто безвинно загинув, неможливо; залікувати зранену душу, не залишивши  на ній рубців, – неможливо; не бачити страхітливих снів, коли йдеш у бій і втрачаєш друга, – неможливо. Афганська війна назавжди залишиться  брудною і  неоголошеною. А хіба війни можуть бути чистими? Кожна несе смерть, інвалідність, одягає в жалість тисячі сердець, материнських сердець. У війни холодні очі,у війни свій рахунок, своя безжалісна арифметика. Наша пам’ять до цього часу, свято зберігаючи подвиг батьків і дідів у Великій Вітчизняній війні, назавжди ввібрала в себе і  біль афганських втрат. Сьогодення ліквідувало «білі плями» нашого недалекого минулого, поіменно назвало тих, на чиїй совісті марно пролита кров тисяч людей. Але тінь їхньої провини не повинна падати на колишніх радянських солдат, офіцерів і прапорщиків, котрі волею долі опинилися на афганській землі. Вони виконували наказ. То був їхній обов’язок. Летять, відлітають у вічність роки і скільки б їх не минуло, не зітруть у нашій пам’яті імена воїнів-афганців з нашого села: сільського старости Бакуменка Івана Дмитровича , Орла Олександра Віталійовича,Броварського Олексія Миколайовича, Дядю Петра Григоровича, Бакуменка  Віктора Івановича, Данилка Дмитра Івановича, Поповича Олексія Миколайовича, Коломійця Миколи Анатолійовича ( на жаль, покійного). Найвищою нагородою для тих, хто уцілів, є життя, а для загиблих – пам’ять. На жаль, сьогодні через підступність північного сусіда Україна перетворилася на сумнозвісну «гарячу точку». На захист рідної землі, використовуючи бойовий досвід наших воїнів-інтернаціоналістів, мужньо стали учасники АТО, серед яких  жителі нашого села: Тарасенко Ю.О., Товстоног В.В., Єфімчук В.І., Косачов В.В., Атаманенко С.І, Косован Ю.В., Бугайчук В.Г., Карбівничий О.І.,Шаповал Р.О.,Никитюк А.М., Слабошпицький О.М., Суходольський В .В. Цим людям пощастило- вони вижили і в разі потреби знову готові стати на захист рідної землі.І все ж дуже хочеться надіятися, що історія не повториться і справдяться слова

18:58:20 17.02.2020

КОХАТИ- НЕ ДЛЯ СЕБЕ ТІЛЬКИ ЖИТИ

Різні віки, різні мови... все різне. Єдине — кохання. Кохання — вогонь і лід, поезія і проза,  як пісня, без кінця та краю, що лине над безкрайніми степами, як біг струмка, як грім і блискавиця, як зірка, що вражає сміливця красою й простотою водночас. Кохання — все, що було  і буде. Воно зігріває нас у свята й будні. . До кожного з нас рано чи пізно в душу заглядає кохання. Кохання — одне з піднесених, шляхетних і прекрасних почуттів! Кохання панує над світом. Воно поза віком і часом. 14 лютого - день Святого Валентина — покровителя всіх закоханих. Це хвилююче свято прийшло до нас із Заходу. Відзначення Дня святого Валентина розпочалося  у Станіславчицькому НВК розважальним шоу для учнів  3-9 класів «Валентинів день», під час якого діти відчули радісну атмосферу цього романтичного свята. Ведучі- учні 9 класу Коман Софія  та Косован Сергій  - розповіли учням про легенду заснування Дня святого Валентина та як його відзначають в різних країнах світу. Діти дізналися про важливість відзначення свята всіх закоханих та «примірили на себе» різні традиції святкування дня Валентина- від смішних до курйозних. Вже з самого ранку скриньки, організовані для привітальних листівок, були переповнені. Шкільні коридори були прикрашені  кульками-серцями та яскравими малюнками. Протягом дня проводився конкурс « Моя пара- найкраща», в якому діти взяли активну участь. З розважальною метою учням було запропоновано до перегляду мультиплікаційний відеоролик  «Щоб серця проростали любов’ю завжди». Лозова Елла  організувала  музичні перерви . Відпочинок між уроками, який супроводжувався приємною музикою, підтримував святковий настрій до кінця дня. Цікаві конкурсні завдання, невимушена атмосфера, щирість почуттів нагадали слова:

18:52:26 17.02.2020

Тиждень кіберзнань

11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day). Цього року він проходить під гаслом «Разом для найкращого Інтернету», що надає унікальну можливість для проведення заходів з безпеки онлайн разом зі всім світом: у закладах освіти, бібліотеках, громадських організаціях, органах влади, бізнесових організаціях. Щороку до Дня безпечного Інтернету в Україні, як і у всьому світі, приєднується все більше організацій. В Україні до Дня безпечного Інтернету офіційно долучились понад 1400 бібліотек, громадських організацій та закладів освіти, в тому числі і Матусівський  НВК № 1. Відповідно до плану виховної роботи закладу питанню безпечного користування Інтернетом було присвячено тиждень кіберзнань.

22:51:44 12.02.2020

День безпечного Інтернету

    11 лютого 2020 року у день відзначення  безпечного Інтернету  під гаслом “Разом для найкращого Інтернету” у Станіславчицькому НВК пройшов урок- форум« Інтернет і ми». У цікавій формі учителі Батора О.В. та Броварська І.В. залучили до участі кожного учня. Учні 3-9 класів мали змогу подорожувати зупинками «Безпека в Інтернеті», «Знайомі незнайомці», « Віртуальна реальність», «Перевір себе», « Я не робот», «Ризики в Інтернеті».  Активними учасниками стали учні Цьома В., Полтавець Є, Хитенко Р. з 8 класу, Косован С., Коман С. з 9 класу та Косован В. з 6 класу.  Цей день навчив учнів правилам поведінки в Інтернеті, ознайомив із загрозами, що несе Інтернет та відзначив позитивні моменти користування мережею.

23:50:25 11.02.2020

Мир – це все, що у світі найкраще. Не забуваймо цього нізащо!

Для кожного з нас річниця визволення – це завжди світлі почуття і водночас незмовкаючі дзвони пам’яті, що б’ють у людські серця. 30 січня - вікопомна дата в історії села Станіславчик. 76 років минуло з дня його визволення  від гітлерівських окупантів та живою і невмирущою є пам’ять про тих хто ціною власного життя відстояв мир і свободу Батьківщини, врятував світ від фашистської навали. У ці зимові дні ми вкотре повертаємося своєю зболеною, але світлою пам’яттю до того вистражданого та довгоочікуваного часу визволення нашого краю, вклоняємося та віддаємо данину поваги вдячності живим і полеглим за героїзм, воїнську доблесть у кривавих боях найжорстокішої війни людства. Тим, хто полягли на фронтових полях, хто своєю кров’ю з кропили землю, хто пройшов крізь бої, лихо, голод, хто вижив в тій смертельній війні – всім мертвим і живим був присвячений урок - реквієм « Дзвони пам’яті», який пройшов у Станіславчицькому НВК. Присутні учителі, учні, представники громадськості переглянули документальні кінокадри зими 1944 року у нашому краї, прослухали пісні воєнних років, озвучили хронологію наступу радянських військ, внаслідок якого 30 січня 1944 р. було визволено від фашистських загарбників Станіславчик. «Знаючи власне минуле, ми з впевненістю можемо рухатися у майбутнє та розбудовувати рідну землю завтрашнього дня. Головний урок - це урок миру, а наше завдання - не втратити того, що зберегли наші діди і прадіди, захищають наші батьки. Думати про мир, боротися за мир ми повинні кожен час, кожну годину. Ростіть же, мужнійте, зберігаючи в серцях пам’ять про героїв, які подарували нам щасливе, мирне життя» - такі слова лунали від присутніх на заході голови ОТГ Колісника В.В., директора НВК Бобошко Л.І., директора Будинку культури с.Станіславчик  Бугайчук А.С. та учителя історії Бойка В.І. Учасники урочистостей вшанували пам’ять визволителів  хвилиною мовчання. До підніжжя Братської могили вдячні нащадки поклали вінки і квіти як знак щирої вдячності за бойовий подвиг солдатів Другої Світової війни.

22:42:02 03.02.2020

День пам’яті Героїв Крут в Матусівському НВК №1

Історія знає багато жертв в ім’я ідеї, але аналогічної Крутам не було.     А що, власне, тут, під Крутами, сталося? Хто були ті юні завзятці? Чи вірили вони у свої сили? Чого прагнули гімназисти і студенти, що не визнавали війни і смертної кари, засуджували будь-яке насильство, а тим більше вбивство?    Коли вдарив останній час молодої України, вони — 300 юнаків — пішли проти 13 тисяч більшовиків. І полягли всі…    Чи ж вони не відали, проти кого йшли?

19:43:14 31.01.2020

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь