Матусівська громада
Шполянський район, Черкаська область

Рідна мова в рідній школі

Рідна мова в рідній школі!

    21 лютого представники всіх націй і народностей відзначали Міжнародний день рідної мови. Це свято було започатковане у 1999 році на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. Воно спрямоване на підтримку мовного та культурного розмаїття. Починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

    Урочисте святкування цієї визначної дати відбулося і у Матусівському НВК №1. Розпочалося свято з першого відкритого уроку, який провела вчитель української мови та літератури Денисенко Л. М. для учнів 5 -11 класів « Мова – душа народу! Поки живе мова, доти живе народ!». Людмила Миколаївна розповіла учням історію виникнення свята, і коли його почали відзначати в Україні. Вона також наголосила на тому, що це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частинкою свого великого народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до рідної мови.

Учні переглянули та активно обговорили ряд презентацій: «Накази про заборону української мови », « Цікаві факти становлення рідної мови », прослухали поетичні рядки у виконанні відомих українських акторів.

    Найактивніші: Берестова Софія, Гончаренко Микола, Стаднік Богдана, Касяненко Вікторія, Кісельова Інна, Товстоног Сніжана, Полтавець Віктор, Олійник Владислав, Довгаль Микола, Сорока Анна, Єгошин Олександр читали напам’ять  улюблені українські твори та висловлювали свої бачення і бажання як зберегти найцінніше багатство нашої нації – мову. Хочеться процитувати деякі їх мудрі думки: Гончаренко Коля: « Новонароджена дитина світ пізнає через мову, яка приходить з першим подихом, з молоком матері і ми повинні шанобливо ставитись до неї все життя»; Сивоконь Маринка: «Вона має стати нам рідною, як батько і мати, як земля, на якій живемо, зростаємо », Касяненко Віка: « Українська мова в нашій державі стане престижною, коли ми не будемо її соромитися, коли врешті навчимося говорити правильно і красиво, бо це є обов’язок справжніх українців, які вболівають за державу »…

« Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова », - писав Панас Мирний. І це справді так, наголосила Людмила Миколаївна, адже українська мова є найціннішим скарбом нашої нації. Вона може втішити серце, загоїти душевні рани.  Мова є не лише засобом порозуміння між людьми, у ній закодовує нація всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність. Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. У ній звуки нашої Батьківщини: шелест трав, звук дзвонів, течія води, хрускіт снігу, пташиний щебет, небесні громи, шум дощу. У ній жива українська душа. Тому знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини.

     Для 3 та 4 класу  відкритий урок « Квітни, мово солов’їна! » провела вчитель початкових класів – Ганжа Г. М., на якому діти активно взяли участь у грі « Пізнай слово », вчилися складати поетичні твори, співали улюблені українські пісні, малювали дівчину – мову, яка захищає націю від ворогів. Учні з душевним трепетом у голосі зверталися один до одного  із закликом любити, вивчати, поважати свою рідну мову. Згадували  і найдавніші перлини народної творчості – прислів’я та приказки.

Також учні 1 – 4 класів складали казку « У королівстві рідної мови ». Переможці, юні казкарі – учні 1 класу ( класний керівник Мазур Н. В.)

   Малюнок – колаж « Я люблю Україну і мову її солов’їну » - спільна робота учнів 1 – 11 класів згрупувала всіх небайдужих українців і була оформлена уже під кінець наступного дня. А в конкурсі юних поетів «Ну, щоб,здавалося, слова… » взяли участь 18 учнів. Перемогу отримали учениці 5 кл. Берестова Софійка, Сивоконь Маринка та учениця 9 класу Ганжа Діана.

 Шановні односельці, ми впевнені, що ви поважаєте себе і пишаєтесь українською мовою. Мова повинна бути в кожного з нас глибоко в серці, тому що вона невід’ємна складова народу та держави. Пам’ятайте слова відомої української поетеси Л. Костенко: « Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову».

                                                           Методичне об’єднання

                                                           суспільно-гуманітарного циклу НВК №1.

 

 

Чому торкаюся долонями я скла?

 

Чому торкаюся долонями я скла?

Там за вікном весна та ясне небо.

Проміння сонця лагідно торка,

Та зігріває вітер березневий.

 

Дзюрчать струмочки – молодість весни,

Вони спішать наповнитись життям.

А в небі синім птахи гомонять –

Ключі весни несуть вони на крилах.

 

А сніг – дружочок теж не поспішає,

Виблискує грайливо проти сонця.

Він дуже добре цього року працював –

Закидав двір та школу по самі віконця.

 

Чому ж торкаюся долонями я скла?

Весняний подих лагідно вже кличе.

Спіши, вітай весни привітний день,

Пташиний спів на зустріч мене кличе.

 

Ганжа Діана , учениця 9 кл.

 

 

 

Українська мова

 

Українська, моя рідна мово!

Пісня мами, ніжна колискова.

Татова порада на майбутнє,

Посмішка сестрички незабутня.

 

Сила, мудрість і краса країни,

Велич, ніжність, спів той солов’їний.

Щедрість, щирість і гостинність хати –

Всім багата Україна – мати.

 

Люблю читати світ вкраїнських книг,

Пізнать багатство слів отих я хочу.

Пісенну, ніжну, мальовничу, барвінкову,

Найкращу в світі рідну українську мову!

 

Берестова Софія, учениця 5 кл.

       Диво

Ми казку читали

У затінку сливи,

Аж тут прикотилось

Малесеньке диво.

Хлопчик аж скрикнув:

  • Чарівний клубочок!

Дівчинка заперечила:

  • Це срібний дзвіночок!

До них підбігає маленьке дитя:

- Ану відступіться! Це наше курча!

Сивоконь Маринка, учениця 5 класу



« повернутися до списку новин