A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Матусівська громада
Черкаська область, Шполянський район

30 та 31 січня минає 76 років від Дня визволення сіл Матусівської громади від нацистських загарбників

Дата: 31.01.2020 20:31
Кількість переглядів: 250

 

Однією з найбільш важливих дат для жителів Станіславчика та Матусова є День визволення від німецько-фашистських загарбників. Це -день коли ми згадуємо горе і біль, які пережили наші односельці, а також це - день всеохоплюючої радості звільнення від окупантів.З метою вшанування пам’яті воїнів, які загинули за визволення сіл, відбулося покладання вінків до братських могил, в навчальних закладах громади пройшли історичні години, урок-реквієм, в сільських бібліотеках представлені тематичні книжкові виставки.

Пам’ять… Вона нетлінна і вічна. Вона звертається до нас зі старих фронтових фотографій, з тих речей, що зберігають колишні фронтовики, і не дає забути жодної героїчної сторінки історії перемоги над ворогами.

Село Станіславчик було окуповане  1 серпня 1941 року. 209 жителів села пішли на фронт і приймали участь у бойових діях. Станіславчик визволено від німецьких загарбників 30 січня 1944 року. За звільнення селавоювали воїни 212-го мінометного полку під керівництвом  гвардії  полковника Костянтина Івановича Тимошенка.Загинуло 107 героїв, імена 13-ти з них – відомі.Всі вони похоронені в братській могилі.

31 січня 1944 року о 12 годині ранку військами ІІ-го Українського фронту було звільнено від фашистівсело Матусів. За кілька днів до цього в селі з’явились 12 радянських розвідників, але вони потрапили до рук ворога і при відступі фашистів були розстріляні. Радянські війська вступили в село розгорнутим фронтом від села Лебедин, яке було звільнене ще 26 січня. Учасник визволення села Михайло Миколайович Гітіс згадував, що 57-й окремий танковий полк, прорвавши оборону ворога, першим ввірвався в село. Танки, досягнувши берега річки, не зуміли її форсувати і зав’язали артилерійську дуель з ворогом, що розташувався на протилежному боці.Фашисти втратили в цьому бою багато техніки і живої сили. Вони поспішно відступили в напрямку станції Цвітково, а потім Корсунь-Шевченківського, де й були знищені.

В боях за звільнення села смертю хоробрих полягли 136 воїнів Червоної армії. Вони поховані у чотирьох братських могилах, над якими тепер стоять пам’ятники.

Сила духу, героїзм та мужністьзахисниківнашого краю завждизалишатьсяв людських спогадах. Ми схиляємо голову перед пам’яттюзагиблих, висловлюємовдячність і повагу живим, згадуємо тих, хто не повернувся з війни.  


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь