УКРАЇНСЬКІ ВИШИВАНКИ- НАЧЕ РАЙДУЖНІ СВІТАНКИ
Вишиванка кожного народу - це його душа. Вишивка для українського народу завжди була одним з найулюбленіших способів прикрашати одяг. У народній вишивці знаходили відображення думки і настрої людини. Українська вишиванка є одним з небагатьох національних брендів, відомих в усьому світі. Сьогодні вишита сорочка - це не просто одяг, а стан душі, символ віри, патріотизму, поваги до славних традицій українського народу.
День вишиванки не має під собою жодної політичної спрямованості. Історія вишивки в Україні налічує не одну сотню років. Причому, кожен регіон мав свою специфіку, техніку виконання, орнамент і навіть колір ниток. Багато фактів про наш національний одяг нагадали в День вишиванки учні та вихованці дитячого садка Станіславчицького НВК. День розпочався з флешмобу «А моя сорочечка серцю мила!» ,а потім, одягнуті у вишиванки, учні та вчителі пройшли колоною по центральній вулиці села, милуючи око різнобарв’ям вишивок на сорочках та сукнях. У сільській бібліотеці бібліотекар Броварська Н.І. познайомила учнів з вишивками, які притаманні виробам сільських умільців. Учні з задоволенням впізнавали вишивки своїх бабусь, прабабусь, просто односельців. У шкільному етнографічному музеї вишиванкам належить чільне місце, тож ще одним видом популяризації цього прекрасного національного одягу стало відкриття сільського краєзнавчого куточка в бібліотеці. Учитель Броварська І.В. доповнила розповідь пізнавальною презентацією про види і значення символів на вишитих сорочках та провела жартівливий тест «Чи маєш ти задатки до професії вишивальниці?» Більшість дівчаток їх має. Символічний захід пройшов дуже цікаво. Учні дізналися багато нового, невідомого раніше, і побачили, що вишиванка - то дійсно стан душі і генетичний код нації.
Вишиванка- поема душі, закодована вічність в узорах,
Їм ніколи нема забуття - чарівливим, безцінним узорам.
Я іду по світу в вишиванці, я- українка і пишаюсь цим,
Одягнімо, друзі,вишиванки, прославімо наш геройський рід,
Не для когось, не для забаганки,а для себе, вірний друже мій - написала шкільна поетеса Броварська Аліна. Краще і не скажеш.
