ЧОРНОБИЛЬ НЕ МАЄ МИНУЛОГО ЧАСУ
26 квітня 1986 року час для України розділився на дві частини: до і після аварії на Чорнобильській АЕС. Два кольори часу людство вже ніколи не забуде. Хоч пройшло 33 роки з дня найбільшої техногенної катастрофи, хоч уже практично неможливо назвати винних у цій трагедії, та пам’ять людська жива. І скільки б не пройшло б часу, все одно слово Чорнобиль полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.
Чорнобильська аварія стала для всіх уроком, за який заплачено дорогою ціною. Урок- реквієм «Весни обірване суцвіття» у Станіславчицькому НВК був присвячений мужності і героїзму тих, хто не з примусу, а за покликом серця став на грізний двобій із незримим ворогом- радіацією. Став- і пішов у безсмертя. Присутні на заході учні, батьки, учителі, сільський бібліотекар Броварська Н.І. слухали декламації віршів у виконанні учнів,побачили інсценізацію «Намалюй мені диво, намалюй мені біль»,переглянули відеокадри про будівництво Чорнобильської АЕС, момент аварії та перші хвилини після неї. Присутні стали свідками того,як через людську недбалість з’явилися мертві міста і села, німі ліси і сади, річки та озера, де не співають птахи, не купаються діти і не живуть люди. Кадри про місто-привид Прип’ять, колись багате і живе, викликали непідробні сльози у дітей та дорослих. Учитель музики Броварська І.В. торкнулася струн душі кожного,виконавши пісню «Чорнобильська зона». Сільський бібліотекар Броварська Н.І. у своєму виступі зробила огляд творів художньої літератури письменників та поетів І.Драча, М.Сингаївського, Л.Костенко, Б.Олійника ,Ф.Пола, М.Круза, Г.Тенева, де вони розкривають проблеми Чорнобильської трагедії та продекламувала уривки з поеми Б.Олійника «Сім». В пам’ять про тих, помер від ядерних вибухів у далекому 1945 році у японських містах Хіросімі та Нагасакі та українському Чорнобилі 1986 року учні почепили паперові журавлики як символ життя та згадку про японську дівчинку Садако Сасакі, якій не судилося вижити через 8 років після ядерного вибуху і яка була ровесницею нинішніх семикласників. Уроки, які винесли діти після заходу, стали уроками милосердя і патріотизму. «Подвиг цих людей- не минуле. Урятований світ- найкращий пам’ячник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам’ятаймо про них, і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин…»- сказала на завершення ведуча заходу шкільний бібліотекар Заріцька В.І.
Лариса Бобошко, директор Станіславчицького НВК
